Незабуті місця 2: Ситняки

В попередній роботі ми зупинились на одному з населених пунктів району – Макарові. Сьогодні продовжимо ознайомлення з місцевостями нашої громади, зупинимось на мальовничому селі ‒ Ситняки. При чому, в публікації ми абсолютно не будем звертатись до вікипедійних знань, вони й так доступні в загальному доступі. Спробуймо подивиться на селище очами місцевих жителів, висвітлити територіальні назви, говірки і т. д.

• Є в селі одна сторона, яку місцеві називають – «Колона». Це початок населеного пункту, починаючи від Рожева. Така назва походить від єврейського поселення царської доби. Можливо – це був окремий хутір, просто в той період єврейські громади іменувались «колоніями», це корінь слова. Від людей, які родились в часи Російської імперії, можна було почути про «розбірки» жителів під час трагічних подій громадянської війни 1918-21рр. Зараз тут вже не найдеш типової єврейської архітектури, але раніше, можна було побачити суто ремісничі житла.
• «Вигін» – це маленький острівок між «Колоною» і, власне, селом. Має назву через випаси і перегони худоби через цю місцину, велику систему ставків, копанок.
• «Село» – ситняківці так називають всю центральну вулицю від «Вигона» до кінця населеного пункту, біля траси. Ситняки взагалі – це одна вулиця, яка довго тягнеться. Є, звичайно, паралельні або перпендикулярні, примикаючи об’єкти, але їх не багато.
• «Хутір» – вулиці, які граничать з центральною, тягнуться в сторону р. Здвиж. Очевидно, в якийсь період це і був хутір в тому розумінні, якому ми це бачимо. Тут багато водойм, е канави з крутими глиняними берегами.
• «Верх» – так в 90х рр. молодь називала частину села біля траси (там де школа). Там стояв невеликий «вагончик», де більшість юнаків і дівчат займалися дивними маніпуляціями з алкогольною продукцію. Це було «норм» тоді, нічого цікавішого все одно не було. Грошей не платили, а спиртне ‒ «паленка» жорстка, але ніхто ніколи не отруївся і не захворів. Зараз на цьому місці великий ресторан, відомий серед всіх жителів району. Атмосфера там дійсно приємна. Але, наскільки відрізняються часи... Зараз молодь не гляне на «розливайки» – це правильно. Раніше просто іншого не бачили і не знали.
• «Харитонова дорога» – це «грунтівка», яка йде від асфальтної дороги на «Колоні» до траси. Протяжність значна. Напевно в давні часи там жив, якийсь Харитон. Можливо, зараз є його нащадки, навіть в селі. Паралельно заасфальтованій вулиці, «за городами», будується ще одна. Вона тягнеться до ставка біля колишніх «хімскладів».
• «Топило» – озеро, яке було в кінці Харитонової дороги, біля самої траси. Там ловились лепські карасі. Зараз повністю пересохло. Тепер там ніхто не грузне й не топне. Та, якщо знову набереться води, всі жителі району будуть раді.
• Багато найменувань, зв’язаних з річкою Здвиж. «Коліно», «Круча» та ін. Ще якихось двадцять років тому, можна було побачити розливи ріки навесні. Велику кількість риби. Мабуть зараз молодь не знає навіть, що таке миньок. Та вже й линка мало. Ну, тут потрібно жорстко питати з браконьєрів.

Ситняки в нашому районі, раніше, тай зараз, відомі своїми «картопляними магнатами». В 90х ‒ то взагалі єдина форма для існування. Якщо комусь потрібен новий сорт бульби – це сюди.