Містика в районному масштабі 3: Чому людина блудить в лісі?

У нас, в Україні, у всіх широтах багато лісів. В нашому регіоні вони теж є, хоч їх кількість, з року в рік, зменшується. Мабуть кожна людина, яка любить збирати гриби, прогулянки в лісі, хоч раз стикалася с проблемою – збитися з дороги. Це часто буває, коли не знаєш місцини, а коли вона тобі добре відома, то це більш ніж дивно. Можна, звичайно, все списати на природню неуважність, в більшості випадків так і є. Та є й інші обставини, більш містичні.

Блуд

Є в українців повір’я про безтілесній дух, який живе в лісі. Він, своїми чарами, збиває з дороги, змушує блукати по знайомій з дитинства території. За легендами – це колишні добрі сили, які знехтували світлу сторону і були скинуті з неба. З власних спостережень можна зробити висновок, що це неприкаяна субстанція, котра якимось чином згинула в цьому місці. Ліс ‒ це саме по собі міфічне місце; душі, які загублені, тут можуть не знайти виходу.

Причини, по яких блуд може вчепитися до людини:

• Прогулянка вночі. Темна сторона не любить якщо порушують її спокій в час, коли вона гуляє.
• Якщо людина втрапила на місце вбивства або самогубства. На території масових захоронень взагалі творяться події, які навіть найбільший скептик волів би забути назавжди.
• Через крики і свист в дібровах. При чому дух вас запам’ятає, якщо ведете себе не подобаючи. Помститься неодмінно, якщо не цього разу, то наступного.
• Якщо виявили неповагу до загиблих в цьому краї, містична істота спробує вас просто знищити.

Блуд може перетворитись на будь-яку істоту чи природне явище: людина, звір, птах, дерево, вітер, камінь і т. д. Поради, як відкараскатись від злих сил в лісі:

• Згадайте, на який день припало минулорічне Різдво та Святвечір. Якщо пам’ятаєте – це швидко втихомирює посіпак темряви. Також діє, якщо ви були на службі в цей день, пригадайте, хто стояв з вами по праву руку.
• Якщо не пам’ятаєте, коли було Різдво, згадуйте, коли ваш день народження й хрестини.
• Можна перевернути на собі, якусь одежину задом на перед: шапку, чи вивернути сорочку, светру, взуття і т. д.
• Коли заспівають півні, блуд сам втече, тоді зможете спокійно вийти з пастки.
• Може допомогти сім’я. Треба в комин прокричати ім’я загубленого.

Містичні місця в районі

Мабуть в кожному населеному пункті нашої місцини є свої страхітливі легенди. Можна зробити невеличкий рейтинг моторошних територій:

• В Макарові є цікава місцевість за Голубим озером, як йти в сторону Калинівки. Особливо, якщо людина знаходиться там сама, і прилітає ворон, то вже, сідає недалеко і спостерігає. Нічого не відбувається, птах просто очікує, а ви не можете зрозуміти, де взагалі ваше місцезнаходження. Можливо «пернатий» очікує, щоб поклювати ваше тіло, але якщо не піддаватись страху, то все мине. Так, це важко тримати себе в руках. Буває, ти знаходишся в такій глухій місцевості, при чому абсолютно незнайомій і нема ніякого страху, пересторог. Тут зовсім інше, тебе пронизує щось невідоме, зв'язок з реальністю втрачається. Людина – істота розумна, повинна вміти контролювати як позитивні, так і негативні емоції. Якщо це зробити, ніякий блуд не страшний. Зараз, за кілька кілометрів від цього місця побудований мікрорайон. Можливо темінь відступила при великій присутності людей.
• Ніжиловичі ‒ Комарівка у нас славляться своїми грибними лісами. Якщо буваєш там дуже часто, можеш орієнтуватися не гірше місцевих. Іноді ходиш собі по «сосняку» оглядаєш, знаходиш острівець з берізок. Це дивно в глухий соснині, але можливо. Згадуєш, що раніше бачив їх, але не наближався, бо прямував в іншу сторону. Далі йдеш собі куди треба, через десять хвилин, знов біля цих дерев. Проходить пів години, а шлях закінчується тільки в одному місці. На п’ятій спробі стає трохи лячно. Що цікаво, недалеко «грунтівка». По ній можна дойти до асфальтної дороги між Комарівкою-Ніжиловичами. Машина стоїть навпроти цієї дороги. Шлях по ній займає чотири години! Протяжність не більше двох кілометрів. Як дорога збільшилась до десяти км, за кілька хвилин? Загадка. Цікаво, що коли виходиш на трасу, знаходишся від машини за п’ять км. Але це нонсенс. Грунтова дорога там одна, як можна переміститься через кілька квадратів, не помітити цього, не знаю. Цей експеримент був повторений – результат аналогічний. Просто можна спробувати своєю силою духа подолати зло (не забутьте використовувати поради зазначені вище). Цікаво, що темінь не реагує на кількість живих душ. Бо другого разу людей було двоє. Обидва знають територію з дитинства.
• Звабливі грибні території є також між Фасовою і Мар’янівкою (Карашинською). Місцеві називають цей край – Обидне. Людям, які «прочесали» район ще з дитинства – це прекрасна територія, розбита на квадрати озерами, болотами, запам’ятати нескладно. Через сто «виходів» ви будете почуватись тут як місцевий житель. В самій глухій діброві є область, де в часи Другої світової партизани прийняли бій. Цікаво, що біля цього місця величезна поляна з конваліями, не рекомендую їх рвати, бо скільки під ними людських кісток, ніхто не знає. Хорошої осінньої днини, біля Обидного збирало гриби троє людей. Потрапивши в пастку блуду, тільки один із них це усвідомив. Недалечко там є пересохле болото, яке ще старожили називали «чортовим» (молодь цих сіл вже не знає їх місцезнаходження) – не дарма. Іноді хватка блуду така сильна, що мало що допомагає. І тут на одній поляні, в такій глушині, бачиш «бабуську» років на сто двадцять тягне, вона не те щоб прийти, вона незнамо як в машину залізла щоб не розсипатись. Вигляд має такий, що бородатий сталкер у Чорнобильській зоні проти неї пухнастий хом’ячок. От збирає собі бабця тільки білі, а одна людина, з цієї компанії, візьми да й підійди до неї, та ще й спроси, як втрапить куди треба. Вона мабуть сама такого не очікувала, та сказала куди йти (мабуть через зухвалість).
• Лісова дорога між Ситняками і Ніжиловичами. Недалеко від цієї дороги є колишнє село Улянівка, яка постраждала в роки війни. Якщо потрапити в цю місцину в якусь із дат, що стосуються буремних подій, можна потрапити в велику халепу. По-перше, люди не знають конкретної дати, коли могли статись трагедії в даній частині району. По-друге, коли часто мотаєшся по лісах, неодмінно колись втрапиш в непідходящий день. Дорога сама, абсолютно проста, знає її багато мешканців району. Раніше по ній курсували машини в військову частину (зараз від неї нічого не лишилось). Найпростіший шлях – вийти неможливо двом людям. Причому, один з цих людей, місцевий. І тоді в них народжується ідея, якщо піти не по дорозі, а по глухому лісі, і вийти на Улянівці. Це спрацювало, хоч людям було в інший бік, вони зорієнтувались швидко. Видно зло працювало тільки на самій дорозі, або хотіло, щоб мандрівники вийшли на багатостраждалий хутір (це було в вересні). В інші дні такого не спостерігалось.
• І перше, дійсно страхітливе місце – Ракове болото (між Грузьким і Мар’янівкою Карашинською). Цікава місцина, непогана рибалка, природа прекрасна. Все нормально, якщо ви відпочиваєте тут круглий рік. Але є числа – кінець серпня, коли не рекомендовано навіть підходити туди. А люди дуже допитливі, знаючи від старожилів, які народились ще до революції, різні моторошні історії, часто перевіряли місцину, шляхом нічної риболовлі чи туризму. Нічого не було. Та ось в один день все змінилось. Свідками цього стало дві людини. Вони довго не могли втрапить на озеро, як втрапили, почало темніти. Стояв повний місяць. Колись там був мисливський будиночок. Місяць падав так, що в хатинці було видно, як вдень. Цікаво, що ворон почав кружляти над ними прямо над головами, якщо підняти руку, можна було збити пернатого. Підійшовши до хатки, хлопці побачили стіл, накритий на трьох, все по три : тарілки, вилки, ложки, ножі. Дуже лячна і чудернацька картина. Та не все так погано, крім того, що потрібно було дочекатися півнів. Схоже на поневіряння Фоми Брута. Вночі було все: стогони, плачі, каміння летіло в воду. Мало хто б таке витримав. Але перше і головне, сила духу, не менш важлива, чим фізична міць. Запевняю вас, що з цих людей ніхто не підтвердить своє бажання знову побувати там вночі. Старі люди повідомляли, що часто бачили там жінку на возі, запряжений світлими, сірими конями. Звідки вона, ніхто не знав. Складається враження, що там не один блуд, а багато загублених душ. Що там сталось, не відомо. Є припущення, що в часи голодомору (Грузьке і Мар’янівка дуже постраждали) «комісари» скидали туди закатованих голодом людей. Якщо там були раки, вони швидко могли знищувати докази «червоних злочинів». Це припущення, але в багатьох регіонах вони робили схожі злодіяння.

Остерігайтесь зла в людській чи безтілесній подобі, невідомо яке гірше. Боріться і будьте незламні, будь-яка темінь відступить.