Виживання в дикій природі: як себе захистити?
Багато людей вважають, щомати навики виживання в навколишньому середовищі - зайвою і непотрібною інформацією. Якщо щось потрібно — можна знайти в інтернеті, щось зробити — викличемо майстра, зайвий раз подумати, самому вирішити ситуацію — це теж не для нас, хай відповідні структури цим займаються. Виходить, що люди початку двадцять першого століття абсолютно непристосовані до кризових явищ.
Для наших громадян, влади,абсолютно несподіваними стали: війна з Росією, пандемія коронавірусу. Це через те, що люди навіть не розглядали такої можливості. Гаразд,вже прості українці, а от влада постійно має прогнозувати — цього не сталось. Звичайно, краще, щоб знання про виживання ніколи не знадобились, але мати уявлення, що робити, коли ви наодинці опиняєтесь в незнайомому середовищі, може стати рятівною інформацією для вас.
Зброя і пастки
Якщо людина опинилася в дикий природі без ножа — це дуже погано (не майте такої безглуздої звички - плентатись в ліс без ножа). Цей предмет служитиме для вас зброєю,і замінить більшість відомих інструментів, чи побутових речей.
По лісу дуже багато різних «штукенцій», які є похідними в життєдіяльності людини. Просто деякі мерзотники вивозять своє сміття в лоно природи. Якщо ви знайдете залізній прут, чи шмат сталі — ці предмети стануть хорошим захисним матеріалом, але різати вони не будуть.
Ніж можна виготовити з каменю, але це дуже трудомісткий процес. Якщо ви все таки зважились, тоді починайте терти камінь об камінь, ручку зробите з шмату тканини (обмотати нижню частину обробленого каміння).
Кістку обробити легше чим камінець, але я б не радив підбирати кістки по лісу. Невідомо від чого «врізала дуба» ця тварина, можливо від невідомої інфекції, в наш час неможливого не буває.
Особисто я в таких випадках вибираю скло. Всі знають про предмет самозахисту — «розочка». Знаходимо скляну ємність, акуратно спробуємо розбити (щоб було схоже на ніж), краї зшкрібаємо каменем, щоб утворилась загострена поверхня. Горло пляшки стане стилізованою ручкою. Тепер у вас є зброя і лопатка, щоб копати пісок.
Найпоширеніші пасткив дикому світі — «вовча яма». Вона не потребує якихось знань, а простого вміння копати,і терпіння. Якщо ви викопали підходящу вирву закладіть її листям, гіллям. Наверх можете кидати свіжу травичку, лісові фрукти. П’ять відсотків із ста, що ця «халабуда» спрацює.
Також нормальною зброєю є лук (якщо є з чого зробити тятиву) і звичайна палиця (загостріть один кінець-от вам і спис). Не думайте, що палиця нічого не варта, таке створінняяк — здичавіла собака,дуже боїться такої примітивної зброї. Це погано побачити в лісі голодного і злого пса, а якщо таких тварин кілька, у вас дуже серйозна проблема. Проти одного можна піти в бій. Якщо у вас досить природньої «харизми», ваш відчайдушний вчинок буде мати ефект. Пес чкурне не оглядаючись, зрозуміє, що з даним індивідом краще не мати особистих справ.
Краще не застосовуйте цей метод проти бійцівських порід, в них абсолютно відсутній інстинкт самозбереження в стані афекту.
Для риболовлі спис можна розколоти на дві чи чотири частини, вставивши невелику паличку в розкол. Вийде така собі «квітка надії».
Всі матеріали підготовлені, опираючись виключно на власний досвід. Без необхідності не застосовуйте отримані навики, хай Мати-Природа береже вас в будь-якому середовищі!