Планета Железяка

Іноді вийдеш на природу, чи просто пройтись по лісу. Так добре, гріє сонечко або скрипить сніжок. Прекрасно на душі, вільно, відчуваєш якийсь внутрішній емоційний підйом. І тут все закінчується, ти спостерігаєш купу сміття, пластику, металічних деталей і т. д. Людина звикла забруднювати оточуючий світ, вона веде себе як господар у будь якому середовищі, але коли навколишній світ жорстоко наказує «мислячих особистостей», суспільство раз-про зраз повертається до нормального співіснування з Планетою Земля.

Збір сміття

Існують матеріали, які знаходяться в побутовому використанні людини, після розкладу яких є реальна загроза для існування різних живих організмів. Дані матеріали забруднюють три основні складові життя на планеті: повітря, землю, воду. До таких предметів відносяться:

• резина;
• батарейки;
• медичні препарати;
• техніка;
• градусники;
• добрива;
• поліетилен;
• фарба;
• манікюрні вироби;
• мобільні телефони;
• оцинковка;
• використані ядовиті розчини і спреї.

Звичайно, ми не можем повернутись до середньовіччя і відмовитись від благ цивілізації. Відмова від будь-яких промислових розробок – це регрес, шлях в глухий кут. Та людина може зробити багато для покращення даної ситуації. По-перше – це перестати «свинячить», а по-друге почати розділяти сміття. Звичайно – це добре, коли влада включається в такий процес. Наприклад, зараз навіть у невеличких селищах можна теж побачить урни для роздільного викидання сміття, і це радує. Комусь це буде важко, незручно, але це все дрібниці. Незадоволені будуть завжди. Тим більше та частина населення, яка звикла всі справи робити абсолютно бездумно.

Продукти життєдіяльності людини

Вище ми зупинились на матеріалах, які необхідно спеціалізовано утилізувати. Тепер потрібно зазначити, скільки подібні товари розкладаються і забруднюють навколишній світ:

• батарейки – більше ста років;
• пластмаса – сто;
• алюміній – п’ятсот;
•  скло – тисяча;
• одяг – три роки.

Як все відбувається, спробуємо «відкрити очі» самим примхливим особистостям, які завжди всім незадоволені. Ці ядовиті матеріали потрапляють, в кращому випадку, на звалище, тому, що більшість, як кажуть «не доросла до сортування», а в гіршому на «мусорки» в лісах, ну звичайно ж біля озер, там наші люди найбільше полюбляють скидати непотріб. При розкладанні ці ядовиті речі потрапляють в ґрунт, воду. Після проникають в сільськогосподарську продукцію, рибу, гриби. А ми споживаєм картоплю, дари лісу, річки, купаємось в кінці-кінців і все в порядку. Коли ж починаються проблеми із здоров’ям, розказуймо про «Божу кару». Це просто продукт невмілої, безвідповідальної діяльності окремих «особин». Хочеться сказати – чого ти «бухаеш» на природі, насолоджуєшся її красою, а тоді залишаєш після себе пластикову тару. Чого ти не зжереш її, потім хтось постраждає від дій «царя природи». Спочатку треба думати, голова людині дана не тільки для того щоб в неї їсти, там повинні зароджуватись хоч якісь думки. І коли я чую, що людям важко займатися розділенням сміття, я дійсно просто сміюсь. Так це ж трудно відрізнити батарейку від картону. Про це говорить вище створіння, «вінець цивілізації», суспільство, яке літає до зірок. Думка тільки одна, вона схожа з висловом Остапа Бендера: «Ви не як всі інші громадяни пішли від мавп, ви походите від корови, як будь-яке парнокопитне ви туго мізкуєте!»