Провінційна фільмографія

вкл. . Опубліковано в Блог makariv.com.ua

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Люди, які проживають в невеликих містечках, набагато емоційніше ставляться до різних речей – це слова з легендарного фільму «День Бабака». Можливо в цих словах є зерно правди, так як люди великого міста більш черстві, скуті шаленим ритмом життя. Світогляд і погляди на речі фактично однакові можуть різниться в різних людей кардинально,все залежить від характеру або виховання, суспільної моралі. Всі ці фактори дуже відрізняються у людей провінційних і міських. Наприклад, давайте проаналізуймо погляди на широку масову культуру – кінематограф. Які фільми часів 90х чи початку 2000х могли вплинути на людей з невеликих регіонів. В 90х – це мабуть будь-які нові, що відрізняться від радянських зразків. Абсолютно будь-який контент, що транслювало «Тет-А-Тет» люди просто поглинали на «Ура!» І «плювати» на «упоротий» переклад. Давайте згадаєм комедії, що залишили дуже приємні спогади в нашому минулому.

  • Відчайдушні шахраї (1988р.). Комедія про двох ловкачів, які змагались між собою за серце однієї жінки. У кожного, як афериста була своя школа життя. І звичайно, обидва шахраї були впевнені в своїх здібностях, талантах, практиці. Знімались у бестселері молодий, але завжди «сивий» Стів Мартін, та вишуканий Майкл Кейн. Дуже приємний сюжетний поворот, коли Кейн лупить Мартіна по ногах, а той сидить на інвалідному візку, робить «відчайдушні спроби» показати, що він не відчуває кінцівок. Я пам’ятаю як моя мама заливалась сміхом на цьому моменті.

 

  • Вже згаданий вище – «День Бабака» (1993р). Без цього фільму неможливий будь-який рейтинг комедійного жанру. Білл Мюррей підняв планку сатири, сарказму на такий високий рівень, що піднятись до нього буде непросто. Або просто неможливо. Філософські розмови з Філом – це самий класичний сюжет фільму.

  • Один дома і Один дома 2 (1990, 1992 роки). Самі касові Новорічно-Різдвяні фільми 90х. В перші роки показу стали гідним конкурентом рязановському «З легким паром…». Особливо припав до душі сюжет дітям того періоду, але дорослі теж «рвали живота» від хитросплетінь пасток Маколея Калкіна. А ще «прикольніше» було спостерігати за реакцією двох лиходіїв – Джо Пеші та Деніела Стерна. Від їхніх корчаківдійсно зводило щелепи від навіженого сміху.

  • Можливо хтось не погодиться,але – П’ятий елемент (1997р). Для нас на той час фантастика і комедія – це були два різних жанри. А тут вони чітко переплелись. Тандем Брюс Вілліс і Мілла Йовович – це команда «А» в фантастичному майбутньому. (Лесь Подервя́нский сказав би більш поетично, але ми повинні дотримуватись незрозумілих принципів суспільної моралі). Сюжет з ексцентричним ведучим, який підчас бою лементував – «Корбан!»(Це словосполучення не має відношення до наших політиків). Мабуть запам’ятався всім.

  • Голий пістолет (три частини – 80-90ті). Леслі Нільсен – це руйнівник будь-якихморальних принципів нашого суспільства. Іноді аж занадто. Але в той час люди були настільки пригнічені системою «залізного кулака» минулого, незрозумілим майбутнім, що речі і розмови нижче пояса всім здавались дуже смішними. Зараз вже нікого не здивуєш «чорним гумором».

Якісне кіно залишиться таким назавжди!