Ностальгічні нотки.

Що таке ностальгія? Вікіпедія визначає цей психологічний стан, як сум за якоюсь подією чи то явищем, що було в минулому. Це природне почуття. Люди завжди будуть згадувати з теплотою своє дитинство, юність, молодість тощо. Предмети, які оточували нас в той чи інший період, теж будуть відігравати своєрідну міфічну роль. Наприклад: мандарини на Новий Рік, «вкладиші», марки, «кожанки» і т. д.

Сьогодні хочеться згадати восьмибітну приставку, символ дітей 90х. Предмет їх чаянь і найбільших бажань.    

Сучасний Xbox в порівняні з нашим пристроєм – це телефонній апарат і айфон, космічний апарат і ВАЗ-2101. Технології за двадцять років просто пішли до небес на кілька порядків.

Всі пам’ятають Денді, картриджі, примітивні ігрові пістолети, які в тей час вважались нам як вершина технічної думки. Згадайте, як ви колись з своїм другом грались в Batlle Toads на старому телевізорі і боялись «уграть» кінескоп. Хоча той теле-апарат треба було викинуть в «утіль» ще вісім років тому. Згадайте джойстики, які западали, блок живлення, де проводка вилазила після першого включення. А ще цікавим було, як передавались ігрові-картриджі. Коштували вони 25 гривень один. Це сума, на той час, дійсно достойна. Заробітні плати були по 200-300 гр. Що робили, коли деякі ігри надокучали, йшли на «базар» і міняли «пластикову коробочку» на іншу таку ж скриньку, за 5 гривень. Це було щастя, коли отримаєш жадану іграшку, додому йдеш завжди в піднесеному настрої. І цей настрій стає психологічно нестабільним, коли улюблений гейм почне «вилетать».

Давайте пригадаєм деякі із популярних ігор того часу. Перша, що згадується – Це «Супер Маріо».

Це незабутній «сантехнік» із США, пригучість його на незрозумілі субстанції, які нагадували гриби, була дуже високою. Частенько можна було втратить контроль над швидкім атлетом, впустить його в прірву і починати все спочатку. Досить багато «забавок» того часу не можна було пройти навіть до другого рівня. Як казав наш перший президент – «Маємо, що маємо!»

Ще цікавою забавкою було постреляти із найпередовішої «зброї» нового покоління по качкам. Приємні емоції викликають: «Принц Персії», «Книга Джунглів», «Бетл Тоадс», «Чіп і Дейл», «Стріт файтер»…

Так, ці спогади залишаться з нами назавжди. Але ми правильно повинні ставити пріоритети. Приязність у своїх спогадах викликає час, а не система. Час, коли люди були молодими, чи дітьми. Було здоров’я, хотілось танцювати, гратися. Все залежить від віку. Деякі люди мають спотворену уяву про ностальгію. Вираз, «як колись було хорошо!» ми дуже часто чуєм від людей старшого покоління. Для них життя, це те, що було колись. При чому вони вбачають свої переваги не в молодому віці, а в тому, що влада того періоду давала можливість їм добре себе почувати. Ми вже це чули. Як було добре за часів Римської Імперії, чи варварів, потім царя, советов та ін. Може й ті, хто зараз молоді, скоро скажуть, як при Кучмі було спокійно та безжурно. Але зараз, ми чітко повинні розуміти, що головне – емоційні переживання того періоду, а не якась система влади, яка завжди буде доброю для одних та злою для інших.